Українська

бу́хнути

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	бу́хну	бу́хнув бу́хнула	бу́хну	—
Ти	бу́хнеш	бу́хнув бу́хнула	бу́хнеш	бу́хни
Він Вона Воно	бу́хне	бу́хнув бу́хнула бу́хнуло	бу́хне	—
Ми	бу́хнем	бу́хнули	бу́хнем(о)	бу́хнім(о)
Ви	бу́хнете	бу́хнули		бу́хніть
Вони	бу́хнуть	бу́хнули	бу́хнуть	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.
Безособова форма	—

бухнути (не зазначено розбиття на склади)

Корінь: -бух-; суфікси: -н -у; дієслівне закінчення: -ти.

док. перех. і неперех. однокр. до бухати. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Глухо бухнули гранати, задрижали береги П. М. Воронько
перех., розм. ликнути багато чого-небудь. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Євгенію мовби води холодної бухнув у лице [селянин] І. Я. Франко
витратити на що-небудь, вкласти дуже багато грошей у щось. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Більше як 10 000 бухнув я в нього [у титул] І. Я. Франко
неперех., розм. важко впасти. ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ Сусідка трохи не бухнула в воду І. С. Нечуй-Левицький

Найтісніша спорідненість
дієслова: розбухнути

Від ??

однократне до бухати
Російська_ru: бухнуть ^(ru)

ликнути багато чого-небудь

витратити на що-небудь, вкласти дуже багато грошей у щось
Російська_ru: вбабахать ^(ru)

важко впасти
Російська_ru: плюстнуться ^(ru)