бідити
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | біджу́ | біди́в біди́ла | біди́тиму | — |
| Ти | біди́ш | біди́в біди́ла | біди́тимеш | біди́ |
| Він Вона Воно |
біди́ть | біди́в біди́ла біди́ло | біди́тиме | — |
| Ми | біди́м (бідимо́) | біди́ли | біди́тимем(о) | біді́м(о) |
| Ви | бідите́ | біди́ли | біді́ть | |
| Вони | бідя́ть | біди́ли | біди́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | ||||
| Дієприсл. мин. ч. | біди́вши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | бідєний | |||
| Безособова форма | ||||
бі-ди́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, друга дієвідміна (тип дієвідміни 4b).
Корінь: -бід-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |