Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	вару́джу	вару́див вару́дила	вару́дитиму	—
Ти	вару́диш	вару́див вару́дила	вару́дитимеш	вару́дь
Він Вона Воно	вару́дить	вару́див вару́дила вару́дило	вару́дитиме	—
Ми	вару́дим(о)	вару́дили	вару́дитимем(о)	вару́дьмо
Ви	вару́дите	вару́дили		вару́дьте
Вони	вару́дять	вару́дили	вару́дитимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.	вару́дивши
Дієприсл. теп. ч.
Пас. дієприкм. теп. ч.	вару́джений
Безособова форма

ва-ру́-ди-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, друга дієвідміна (тип дієвідміни 4a).

Корінь: -варуд-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

недок., діал. зморювати, втомлювати. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

варудити