Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	вбри́кну	вбри́кнув вбри́кнула	вбри́кну	—
Ти	вбри́кнеш	вбри́кнув вбри́кнула	вбри́кнеш	вбри́кни
Він Вона Воно	вбри́кне	вбри́кнув вбри́кнула вбри́кнуло	вбри́кне	—
Ми	вбри́кнем	вбри́кнули	вбри́кнем(о)	вбри́кнім(о)
Ви	вбри́кнете	вбри́кнули		вбри́кніть
Вони	вбри́кнуть	вбри́кнули	вбри́кнуть	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.
Безособова форма	—

вбрикнути (не зазначено розбиття на склади)

Префікс: в-; корінь: -брикну-; дієслівне закінчення: -ти.

док., перех. брикаючи, вдарити ногою. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів