вбрикнути

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я вбри́кну вбри́кнув
вбри́кнула
вбри́кну  —
Ти вбри́кнеш вбри́кнув
вбри́кнула
вбри́кнеш вбри́кни
Він
Вона
Воно
вбри́кне вбри́кнув
вбри́кнула
вбри́кнуло
вбри́кне  —
Ми вбри́кнем вбри́кнули вбри́кнем(о) вбри́кнім(о)
Ви вбри́кнете вбри́кнули вбри́кніть
Вони вбри́кнуть вбри́кнули вбри́кнуть  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.
Безособова форма

вбрикнути (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3a.

Префікс: в-; корінь: -брикну-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. док., перех. брикаючи, вдарити ногою. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]