ввидіти
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | вви́дю | вви́дів | {{{3}}}жу | — |
Ти | вви́диш | вви́дів вви́діла | вви́діш | вви́дь |
Він Вона Воно |
вви́діть | вви́дів вви́діла вви́діло | вви́діть | — |
Ми | вви́дім (вви́дімо) | вви́діли | вви́дім(о) | вви́дьм(о) |
Ви | вви́діте | вви́діли | вви́дьте | |
Вони | вви́дять | вви́діли | вви́діть | — |
Дійсн. дієприкм. мин. ч. | [[{{{3}}}іжний]] | |||
Дієприсл. мин. ч. | ||||
Дієприкм. пас. мин. ч. | вви́дівши | |||
Безособова форма | — |
ввидіти (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a.
Префікс: в-; корінь: -вид-; суфікс: -і; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те ж саме, що побачити. ◆ Скоро ввиділи, пану доповіли. Джерело — «Словарь української мови».
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські лексеми
- Українські дієслова
- Доконаний вид
- Перехідні дієслова
- Дієслова, дієвідміна 4a
- Українські слова з префіксом в-
- Українські слова з суфіксом -і
- Українські слова морфемної будови слова pr-R-s-f
- Слова з 7 букв/uk
- Дієслова доступності зором/uk
- Дієслова існування, що спостерігається/uk