вгородити

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я вгороди́в вгороджу́  —
Ти вгороди́в
вгороди́ла
вгоро́диш вгороди́
Він
Вона
Воно
вгороди́в
вгороди́ла
вгороди́ло
вгоро́дить  —
Ми вгороди́ли вгоро́дим(о) вгороді́м(о)
Ви вгороди́ли вгороді́ть
Вони вгороди́ли вгоро́дать  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч. вгороди́вши
Безособова форма вгороджено

вго-ро-ди́-ти

Дієслово, доконаний вид, неперехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4c.

Префікс: в-; корінь: -город-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. з силою встромляти якийсь предмет, переважно гострий, у що-небудь. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. перен. втуплювати у щось (очі, погляд). [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

з силою встромляти якийсь предмет, переважно гострий, у що-небудь
втуплювати у щось

Джерела[ред.]