вибростити
Зміст
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| мин. | майб. | наказ. | |
|---|---|---|---|
| Я | ви́бростив | ви́брощу | — |
| Ти | ви́бростив ви́бростила |
ви́бростиш | ви́брость |
| Він вона воно |
ви́бростив ви́брости́ла ви́бростило |
ви́бростить | — |
| Ми | ви́бростили | ви́бростим(о) | ви́бростьмо |
| Ви | ви́бростили | ви́бростите | ви́бростьте |
| Вони | ви́бростили | ви́бростять | — |
| Дієприкм. | |||
| Дієприкм. пас. | ви́брощений | ||
| Дієприсл. | |||
| Безособова форма | |||
ви́-брос-ти-ти
Дієслово, доконаний вид, перехідне, друга дієвідміна (тип дієвідміни 4a).
Префікс: ви-; корінь: -брост-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
