виклопотати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	мин.	майб.	наказ.
Я	ви́клопота́в	виклопочу́	—
Ти	ви́клопота́в ви́клопота́ла	ви́клопочеш	виклопочи́
Він вона воно			—
Ми	ви́клопота́ли	ви́клопочем(о)	виклопочі́мо
Ви	ви́клопота́ли	ви́клопочете	виклопочі́ть
Вони	ви́клопота́ли	ви́клопочуть	—
Дієприкм.
Дієприкм. пас.	ви́клопотаний
Дієприсл.
Безособова форма

ви́-кло-по-та-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, друга дієвідміна (тип дієвідміни 6c). Відповідне дієслово недоконаного виду — виклопотувати.

Префікс: ви-; корінь: -клопот-; закінчення: -а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• • МФА: [ˈʋɪklɔpɔtɐte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. дістати, одержати що-небудь внаслідок клопотання ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: виклопотання, клопотання, клопіт прикметники: виклопотаний, заклопотаний дієслова: виклопотувати, виклопотуватися, виклопотуватись, клопотати

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Іспанськаes: procurarse, lograr, obtener Англійськаen: obtain, get Російськаru: выхлопотать

Джерела

• Словник УЛІФ: виклопотати