вушний
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відм. | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| чол. р. | сер. р. | жін. р. | ||
| Н. | вушни́й | вушне́ | вушна́ | вушні́ |
| Р. | вушно́го | вушно́го | вушно́ї | вушни́х |
| Д. | вушно́му | вушно́му | вушні́й | вушни́м |
| З. (іст./неіст.) | вушно́го вушни́й |
вушне́ | вушну́ | вушни́х вушні́ |
| О. | вушни́м | вушни́м | вушно́ю | вушни́ми |
| М. | вушно́му вушні́м |
вушно́му вушні́м |
вушні́й | вушни́х |
вуш-ний
Прикметник, прикметникове відмінювання 1b.
Вимова
[ред.]- МФА: [wʊʃnei̯]
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- стос. до вуха, пов'язаний з нею
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
Джерела
[ред.]- Словник УЛІФ: вушний
- Вушний // Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1970—1980.