Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		відбу́в	відбу́ду	—
Ти		відбу́в відбу́ла	відбу́деш	відбу́дь
Він Вона Воно		відбу́в відбу́ла відбу́ло	відбу́де	—
Ми		відбу́ли	відбу́дем(о)	відбу́дьм(о)
Ви		відбу́ли		відбу́дьте
Вони		відбу́ли	відбу́дуть	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.	відбу́вши
Дієприкм. пас. мин. ч.	відбу́лий
Безособова форма	—

відбути (не зазначено розбиття на склади)

Префікс: від-; корінь: -б-; суфікс: -у; дієслівне закінчення: -ти.

вимова^{?, файл}

^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ але було вирішено, шо цей час використають під відпустки, тож всі працівники змогли їх відбути і тепер вже до кінця року кожен залишатиметься на своєму робочому місці, правда, якщо ситуація з епідемією коронавірусу не внесе коректив. Джерело — (з газети).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: [[ Російська\|]] ^(ru)