Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		відрефлексува́в	відрефлексу́ю	—
Ти		відрефлексува́в відрефлексува́ла	відрефлексу́єш	відрефлексу́й
Він Вона Воно		відрефлексува́в відрефлексува́ла відрефлексува́ло	відрефлексу́є	—
Ми		відрефлексува́ли	відрефлексу́єм(о)	відрефлексу́ймо
Ви		відрефлексува́ли		відрефлексу́йте
Вони		відрефлексува́ли	відрефлексу́ють	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. мин. ч.	відрефлексува́вши
Дієприкм. пас. мин. ч.	відрефлексо́ваний
Безособова форма	відрефлексо́вано

від-реф-лек-су-ва́-ти

Префікс: від-; корінь: -рефлекс-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: отрефлексировать ^(ru)

відрефлексувати