гармонійний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | гармоні́йний | гармоні́йна | гармоні́йне | гармоні́йні |
Р. | гармоні́йного | гармоні́йної | гармоні́йного | гармоні́йних |
Д. | гармоні́йному | гармоні́йній | гармоні́йному | гармоні́йним |
З. | гармоні́йного (іcт.) гармоні́йний (неіст.) |
гармоні́йну | гармоні́йне | гармоні́йних (іст.) гармоні́йні (неіст.) |
О. | гармоні́йним | гармоні́йною | гармоні́йним | гармоні́йними |
М. | гармоні́йнім гармоні́йному |
гармоні́йній | гармоні́йнім гармоні́йному |
гармоні́йних |
гар-мо-ні́й-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- приємний для слуху, милозвучний ◆ Раптом ззаду я почув голос, чистий і гармонійний, наче родився з тепла блакиті. Михайло Коцюбинський
- заснований на принципах гармонії, злагоджений ◆ Співали всі, хто лиш міг: чоловіки, жінки, хлопці і дівчата гармонійним хором. Іван Франко
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники: гармонізація, гармонізування, гармонічність, гармонійність
- прикметники: гармонічний, гармонійний
- дієслова: гармоніювати, гармонізувати
- прислівники: гармонічно, гармонійно
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|