гармонічність
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | гармоні́чність | — |
Р. | гармоні́чності | — |
Д. | гармоні́чності | — |
З. | гармоні́чність | — |
Ор. | гармоні́чністю | — |
М. | гармоні́чності | — |
Кл. | гармоні́чносте* | — |
гар-мо-ні́ч-ність
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники: гармонізація, гармонізування, гармонічність, гармонійність
- прикметники: гармонічний, гармонійний
- дієслова: гармоніювати, гармонізувати
- прислівники: гармонічно, гармонійно
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |