Перейти до вмісту

гіркотний

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. гірко́тний гірко́тна гірко́тне гірко́тні
Р. гірко́тного гірко́тної гірко́тного гірко́тних
Д. гірко́тному гірко́тній гірко́тному гірко́тним
З. гірко́тного (іcт.)
гірко́тний (неіст.)
гірко́тну гірко́тне гірко́тних (іст.)
гірко́тні (неіст.)
О. гірко́тним гірко́тною гірко́тним гірко́тними
М. гірко́тнім
гірко́тному
гірко́тній гірко́тнім
гірко́тному
гірко́тних

гір-ко́т-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -гіркот-; суфікс: ; закінчення: -ий.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. рідк. сповнений гіркоти. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Надвечір звідкись налетіла галич. Зчинила грай. Хотілося тепла. Гіркотний дух дощем залитих згарищ нам підказав дорогу до села Л. Костенко ◆ Гіркотна хвиля туги здавила йому груди Ю. Бедзик [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Крути і нині дотикаються променями гіркотної печалі кожного українця. із преси

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від гірки́й, [гирки́й] Ж, гіре́нький, гі́рклий, гірко́тний, гіркува́тий, [гі́рок «гіркий», [гірчи́вий) «на смак подібний до гірчака, болотної рослини» Я, гірча́стий «гіркуватий» Я, гірчи́чний, го́рко «тяжко, важко» ЛЧерк, [гіркан (оленячий)) (бот.) «смовдь, Peucedanum cervaria», гірканя «сосюрея, гіркий корінь, Saussurea amara (L.) D. C.; гриб Agaricus piperatus Scop.» (бот.) Mak, гірку́ша «тс.» Ж, Mak, гирка́ня «вид гіркого гриба» Ж, гирки́ня «тс.» Ж; Agaricus piperatus Scop. Мак, гіркість, гіркованя «гірчак, Rhodeus amarus» (іхт.), гіркота, [гірча́вінь], гірчак (іхт.) «Rhodeus sericeus amarus (Bloch.); (бот.) Polygonum persicaria L.; Polygonum bistorta L.; водяний перець, Polygonum hydropiper L.; неїстівний гриб Tyllopilus felleus (Bull.) Karst.; (свиріпа, Brassica campestris L. Mak; грицики звичайні, Capsella bursapastoris Mönch. Mak; волошка східна, Centaurea orientalis L. Mak; Centaurea picris Pall. Mak; чистотіл звичайний, Chelidonium majus L. Mak; кучерявий горошок, Coronilla varia L. Mak; гадючник шестипелюстковий, Filipendula hexapetala Gilib. Mak; підмаренник, Galium L. Mak; чаполоч пахуча, Hierochloe odorata (L.) Wahlbg. Mak; хрінниця широколиста, Lepidium latifolium L. Mak; слабник водяний, Malachium aquaticum (L.) Fr. Mak; ripкуша нечуйвітрова, Picris hieracioides L. Mak; редька дика, Raphanus raphanistrum L. Mak; жовтий осот польовий, Sonchus arvensis L.; смілка приземкувата, Silene supina M. B. Mak; гірчиця польова, Sinapis arvensis L. Mak; настійка на гірких травах, гирчак «гірчак Мак; вид грибів Мо» (бот.), гірчанка «тирлич, Gentiana L.» Мак гірчи́ця «гірка приправа до страви; (бот.) Sinapis L.; ерука посівна, Eruca sativa D. С.; гриб Agaricus species» Mak, [гирчи́на] (бот.) «живокіст, Symphytum cordifolium», [горець] (бот.) «тирлич» Мак, го́реч «гіркота» Ж, горечавка «(бот.) «тирлич звичайний, Gentiana pneumonanthe L.» Mak, горичка, горчаока «тс.» Mak, горкун «гадючник шестипелюстковий» (бот.) Mak, горча́к «неїстівна дрібна рибка-колючка» Мо, гіркнути, гіркніти «гіркнути», гірчати, гі́рчати «ставати гіркішим», гірчи́ти, горе́ни́ти «бути гірким на смак; ставати гірким» ЖК горені́ти «тс.» Ж, згірклий, прогірклий; — рос. го́рький, білор. горкі, др. горькыи, пол. gorzki, ст. gorki «гіркий», gorki «гарячий», чеськ. hořký «гіркий», (horký «гарячий»), словац. horký «гіркий», в.-луж. hórki, н.-луж. gorki,полаб. d'örťă, болг. го́рък, мак. горок, сербохорв. го́рак, горкӣ, словен. górek, стсл. горькъ;— psl. gorьkъ, прикметник, утворений від дієслова psl. goreti «горіти»; первісне значення «палючий, пекучий», звідки «такий, що пече в язик», далі «гіркий» (nop. ірл. goirt «гіркий» від ірл. gorim «грію», спорідненого з psl. gorěti); непереконлива реконструкція (Vaillant Rfe 9, 8—10; BSL ЗІ, 46) psl. *gъrъkъ, нібито, пов'язаного з санскр. gurú- «важкий», гр. βαρύς «тс.».— Критенко Вступ 528, 556; Шанский ЭСРЯ 1 4, 143—144; Фасмер І 445; Sfawski 1323—324; Machek ESJČ 177; Schuster-Sewc 325; БЕР I 266; Skok I 591—592; Bern. I 332—333; Trubeckoj BSL 24, 133—134; Pokorny 495.— Див. ще горі́ти.


Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]