двочастинний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | двочасти́нний | двочасти́нна | двочасти́нне | двочасти́нні |
Р. | двочасти́нного | двочасти́нної | двочасти́нного | двочасти́нних |
Д. | двочасти́нному | двочасти́нній | двочасти́нному | двочасти́нним |
З. | двочасти́нного (іcт.) двочасти́нний (неіст.) |
двочасти́нну | двочасти́нне | двочасти́нних (іст.) двочасти́нні (неіст.) |
О. | двочасти́нним | двочасти́нною | двочасти́нним | двочасти́нними |
М. | двочасти́ннім двочасти́нному |
двочасти́нній | двочасти́ннім двочасти́нному |
двочасти́нних |
дво-час-ти́н-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -дв-; інтерфікс: -о-; корінь: -частин-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |