двієчниця

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. дві́єчниця дві́єчниці
Р. дві́єчниці дві́єчниць
Д. дві́єчниці дві́єчницям
З. дві́єчницю дві́єчниць
Ор. дві́єчницею дві́єчницями
М. дві́єчниці дві́єчницях
Кл. дві́єчницю дві́єчниці

дві́-єч-ни-ця

Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.


Корінь: -двіє-; суфікси: -иц; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. учениця, яка вчиться на двійки. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Моя дитина дуже погано вчиться в школі, вона двієчниця.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

=Прислів'я та приказки[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]