двієчниця
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | дві́єчниця | дві́єчниці |
Р. | дві́єчниці | дві́єчниць |
Д. | дві́єчниці | дві́єчницям |
З. | дві́єчницю | дві́єчниць |
Ор. | дві́єчницею | дві́єчницями |
М. | дві́єчниці | дві́єчницях |
Кл. | дві́єчницю | дві́єчниці |
дві́-єч-ни-ця
Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.
Корінь: -двіє-; суфікси: -ч-н-иц; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
=Прислів'я та приказки[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |