Українська

дві́-єч-ни-ця

Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.

Корінь: -двіє-; суфікси: -ч -н -иц; закінчення: -я.

учениця, яка вчиться на двійки. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Моя дитина дуже погано вчиться в школі, вона двієчниця.

Найтісніша спорідненість
іменники: двійка, двієчник, двійня (двійнята прикметники: двійковий, двійний, подвійний, двочастинний дієслова: подвоїти, подвоювати

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: двоечница ^(ru) жін.