двієчниця

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	дві́єчниця	дві́єчниці
Р.	дві́єчниці	дві́єчниць
Д.	дві́єчниці	дві́єчницям
З.	дві́єчницю	дві́єчниць
Ор.	дві́єчницею	дві́єчницями
М.	дві́єчниці	дві́єчницях
Кл.	дві́єчницю	дві́єчниці

дві́-єч-ни-ця

Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.

Корінь: -двіє-; суфікси: -ч-н-иц; закінчення: -я.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. учениця, яка вчиться на двійки. ◆ Моя дитина дуже погано вчиться в школі, вона двієчниця.

=Прислів'я та приказки

Найтісніша спорідненість
іменники: двійка, двієчник, двійня (двійнята прикметники: двійковий, двійний, подвійний, двочастинний дієслова: подвоїти, подвоювати

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: двоечница (ru) жін.

Джерела

• Словник УЛІФ: двієчниця