добачувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		доба́чував	доба́чую	—
Ти		доба́чував доба́чувала	доба́чуєш	доба́чуй
Він Вона Воно		доба́чував доба́чувала доба́чувало	доба́чує	—
Ми		доба́чували	доба́чуєм(о)	доба́чуймо
Ви		доба́чували		доба́чуйте
Вони		доба́чували	доба́чують	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. мин. ч.	доба́чувавши
Дієприкм. пас. мин. ч.	доба́чуваний
Безособова форма	доба́чувано

до-ба́-чу-ва-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Префікс: до-; корінь: -бач-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  вимова^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Поодинокі люди добачують, яке лихо виряджують «свої» вороги, і на основі того вони старають ся запобігти дальшому ширеню того лиха. «Українські соціалісти є ворогами української нації» Джерело — commons:Свобода._(Українська_газета_у_США)._1917._№014.pdf. ◆ Зміст твору, тема, вислову якоїсь ідеї остається поза їхнім горизонтом. Вони добачують тільки чисто деко­ративну вартість твору, висловлену в кольорах і (аб­страктних) формах.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: [[ Російська|]] (ru)

Джерела

• Словник УЛІФ: добачувати