Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		дограбува́в	дограбу́ю	—
Ти		дограбува́в дограбува́ла	дограбу́єш	дограбу́й
Він Вона Воно		дограбува́в дограбува́ла дограбува́ло	дограбу́є	—
Ми		дограбува́ли	дограбу́єм(о)	дограбу́ймо
Ви		дограбува́ли		дограбу́йте
Вони		дограбува́ли	дограбу́ють	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. мин. ч.	дограбува́вши
Дієприкм. пас. мин. ч.	дограбо́аний
Безособова форма	дограбо́ано

до-гра-бу-ва́-ти

Префікс: до-; корінь: -граб-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

закінчувати грабувати. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Дограбували могили 1945 року, коли шукали золото, але нічого не знайшли, оскільки на цьому цвинтарі хоронили в основному бідняків.

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: [[ Російська\|]] ^(ru)

дограбувати