дочасовий

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Доча́сний, дочасови́й -а, -е. 1. Який настає раніше нормального строку, раніше призначеного часу; передчасний. 2. Який триває, діє деякий час; тимчасовий; прот. постійний.

німецька[ред.]

zeitlich, endlich, nur bis zu einer Zeit, provisorisch

російська[ред.]

  • 1) преждевременный; безвременный (слишком рано наступивший);
  • 2) (существующий в течение некоторого времени) временный.