завірити

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  мин. майб. наказ.
Я заві́рив заві́рю
Ти заві́рив
заві́рила
заві́риш заві́р
Він
вона
воно
Ми заві́рили заві́рим(о) заві́рмо
Ви заві́рили заві́рите заві́рте
Вони заві́рили заві́рять
Дієприкм.
Дієприкм. пас. заві́рений
Дієприсл.
Безособова форма

за-ві́-ри-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, друга дієвідміна (тип дієвідміни 4a). Відповідне дієслово недоконаного виду — завіря́ти.

Префікс: за-; корінь: -вір-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]