заколядувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		заколядува́в	заколяду́ю	—
Ти		заколядува́в заколядува́ла	заколяду́єш	заколяду́й
Він Вона Воно		заколядува́в заколядува́ла заколядува́ло	заколяду́є	—
Ми		заколядува́ли	заколяду́єм(о)	заколяду́ймо
Ви		заколядува́ли		заколяду́йте
Вони		заколядува́ли	заколяду́ють	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. мин. ч.	заколядува́вши
Дієприкм. пас. мин. ч.	заколядо́ваний
Безособова форма	заколядо́вано

за-ко-ля-ду-ва́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Префікс: за-; корінь: -коляд-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  вимова^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. док. колядувати. ◆ Дякуємо Вам за те, що приїхали заколядувати воїнам на передовій, підтримати мешканців Приазов’я! Джерело — (з газети).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: [[ Російська|]] (ru)

Джерела

• Словник УЛІФ: заколядувати