закошмарити

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я закошма́рив закошма́рю  —
Ти закошма́рив
закошма́рила
закошма́риш закошма́р
Він
Вона
Воно
закошма́рив
закошма́рила
закошма́рило
закошма́рять  —
Ми закошма́риили закошма́рим(о) закошма́рим(о)
Ви закошма́рили закошма́рте
Вони закошма́рили закошма́рять  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч. закошма́ривши
Дієприкм. пас. мин. ч. закошма́рений
Безособова форма закошма́рено

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a. Відповідне дієслово недоконаного виду — закошмарювати.

Префікс: за-; корінь: -кошмар-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розм. достібуватися, пред'являти претензії. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Навіть вітчизняних виробників запчастин  — і тих закошмарювали, щоб вони не сміли постачати заводам деталі.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]