замахорити

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я замахо́рив замахо́рю  —
Ти замахо́рив
замахо́рила
замахо́риш замахо́р
Він
Вона
Воно
замахо́рив
замахо́рила
замахо́рило
замахо́рять  —
Ми замахо́риили замахо́рим(о) замахо́рим(о)
Ви замахо́рили замахо́рте
Вони замахо́рили замахо́рять  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч. замахо́ривши
Дієприкм. пас. мин. ч. замахо́рений
Безособова форма замахо́рено

замахорити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Префікс: за-; корінь: -махор-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розм. фам. привласнити. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. привласнити, привластити рідко, присвоїти, собічити діал., прибрати до кишені розм., зашахрувати розм., фам., зашахраювати розм., фам., замахлювати розм., фам., замахорити розм., фам., замотати розм., фам. Недок.: привласнювати, присвоювати, прибирати до кишені, замахорювати Російсько-український словник синонімів / Н. П. Башнякова, Г. П. Вишневська, М. М. Пилинський, Л/ О. Родніна та ін.; За ред. М. М. Пилинського. — К.: Освіта, 1995. — 265 с. ISBN 5-330-02278-9.

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]