Перейти до вмісту

замахорити

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я замахо́рив замахо́рю  —
Ти замахо́рив
замахо́рила
замахо́риш замахо́р
Він
Вона
Воно
замахо́рив
замахо́рила
замахо́рило
замахо́рять  —
Ми замахо́риили замахо́рим(о) замахо́рим(о)
Ви замахо́рили замахо́рте
Вони замахо́рили замахо́рять  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч. замахо́ривши
Дієприкм. пас. мин. ч. замахо́рений
Безособова форма замахо́рено

замахорити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Префікс: за-; корінь: -махор-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. розм. фам. привласнити. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    Синоніми
    1. ↑ привласнити, привластити рідко, присвоїти, собічити діал., прибрати до кишені розм., зашахрувати розм., фам., зашахраювати розм., фам., замахлювати розм., фам., замахорити розм., фам., замотати розм., фам. Недок.: привласнювати, присвоювати, прибирати до кишені, замахорювати «Російсько-український словник синонімів» / Н. П. Башнякова, Г. П. Вишневська, М. М. Пилинський, Л. О. Родніна та ін.; За ред. М. М. Пилинського. — Київ: Освіта, 1995. — 265 с. ISBN 5-330-02278-9.
    Антоніми
    1. ↑ ?
    Гіпероніми
    1. ↑ ?
    Гіпоніми
    1. ↑ ?

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Переклад

    [ред.]
    Список перекладів

    Джерела

    [ред.]