замахорити

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		замахо́рив	замахо́рю	—
Ти		замахо́рив замахо́рила	замахо́риш	замахо́р
Він Вона Воно		замахо́рив замахо́рила замахо́рило	замахо́рять	—
Ми		замахо́риили	замахо́рим(о)	замахо́рим(о)
Ви		замахо́рили		замахо́рте
Вони		замахо́рили	замахо́рять	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.	замахо́ривши
Дієприкм. пас. мин. ч.	замахо́рений
Безособова форма	замахо́рено

замахорити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Префікс: за-; корінь: -махор-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. розм. фам. привласнити. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Російськаru: присвоить (сделать что-л. чужое своей собственностью); прикарманить прост., фам. (преимущ. о присвоении денег, каких-л. ценностей); зажилить розм., зажилить прост., несхв., зажать прост., несхв. (присвоить жульническим путем, обманом, хитростью); замотать прост., несхв., (присвоить что-л. подлежащее возврату, взятое на время). Несов.: присваивать, прикарманивать, зажуливать, зажиливать, зажиматьРосійсько-український словник синонімів / Н. П. Башнякова, Г. П. Вишневська, М. М. Пилинський, Л/ О. Родніна та ін.; За ред. М. М. Пилинського. — К.: Освіта, 1995. — 265 с. ISBN 5-330-02278-9.

Джерела

• Словник УЛІФ: замахорити