Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	запашни́й	запашна́	запашне́	запашні́
Р.	запашно́го	запашно́ї	запашно́го	запашни́х
Д.	запашно́му	запашні́й	запашно́му	запашни́м
З.	запашно́го запашний	запашну́	запашне́	запашни́х запашні́
О.	запашни́м	запашно́ю	запашни́м	запашни́ми
М.	запашно́му запашні́м	запашні́й	запашні́м запашно́му	запашни́х

за-паш-ни́й

Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1b.

Префікс: за-; корінь: -паш-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

який має сильний приємний запах ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Процвітала рожа // Супроти вікна, // Запашна та гожа, // Пишна та рясна! Павло Грабовський, «З елегій» [СУМ-11] ◆ Прохор[…] ліг на запашне сіно й міцно заснув, як засинають всі здорові люди. А. І. Шиян, «Баланда», 1930 р. [СУМ-11]
сповнений пахощів ◆ Вітрець запашний-запашний шарудить листячком. Архип Тесленко, «Як же так?!», 1918 р. [СУМ-11] * образно ◆ Перше, що я почув у монастирі, — це чиста, чудова, запашна вкраїнська мова. М. М. Коцюбинський, лист до Віри Коцюбинської, 14 жовтня 1896 р. [СУМ-11] ◆ Йде весна // Запашна, // Квітами-перлами // Закосичена. П. Г. Тичина, «Арфами, арфами…», 1914 р. [СУМ-11]

Найтісніша спорідненість
іменники: запах

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: души́стый ^(ru)