застовбити

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я застовби́в застовблю́  —
Ти застовби́в
застовби́ла
застовби́ш застовби́
Він
Вона
Воно
застовби́в
застовби́ла
застовби́ло
застовби́ть  —
Ми застовби́ли застовби́м( -имо́) застовбі́м( -імо́)
Ви застовби́ли застовбі́те
Вони застовби́ли застовбля́ть  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч. застовблений
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч. застовби́вши
Безособова форма

за-стов-би́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b. Відповідне дієслово недоконаного виду — стовби́ти.

Префікс: за-; корінь: -стовб-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. закріпити, затвердити за собою (тему, сферу впливу тощо), позначити як намічену для розробки тощо [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]