застовбити

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		застовби́в	застовблю́	—
Ти		застовби́в застовби́ла	застовби́ш	застовби́
Він Вона Воно		застовби́в застовби́ла застовби́ло	застовби́ть	—
Ми		застовби́ли	застовби́м( -имо́)	застовбі́м( -імо́)
Ви		застовби́ли		застовбі́те
Вони		застовби́ли	застовбля́ть	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	застовблений
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.	застовби́вши
Безособова форма	—

за-стов-би́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b. Відповідне дієслово недоконаного виду — стовби́ти.

Префікс: за-; корінь: -стовб-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• • МФА: [zɐstɔu̯ˈbɪte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. закріпити, затвердити за собою (тему, сферу впливу тощо), позначити як намічену для розробки тощо ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: застолби́ть (ru)