зацупити

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  мин. майб. наказ.
Я зацу́пив зацу́плю
Ти зацу́пив
зацу́пила
зацу́пиш зацу́п
Він
вона
воно
зацу́пив
зацу́пила
зацу́пило
зацу́пить
Ми зацу́пили зацу́пим(о) зацу́пмо
Ви зацу́пили зацу́пите зацу́пте
Вони зацу́пили зацу́плять
Дієприкм.
Дієприкм. пас. зацу́плений
Дієприсл.
Безособова форма

за-цу́-пи-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, друга дієвідміна (тип дієвідміни 4a).

Префікс: за-; корінь: -цуп-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. стиснути? ◆ Науковець [М. Ф. Сулима] був упевнений, що його сучасникам і нащадкам неоціненну послугу зробить той дослідник, що самовіддано «захопиться» мовними особливостями «Народного учителя» й наважиться так «зацупить ту мову в своїй дослідницькій жмені, щоб аж водограй з неї приснув».

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]