Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		зачудува́в	зачуду́ю	—
Ти		зачудува́в зачудува́ла	зачуду́єш	зачуду́й
Він Вона Воно		зачудува́в зачудува́ла зачудува́ло	зачуду́є	—
Ми		зачудува́ли	зачуду́єм(о)	зачуду́ймо
Ви		зачудува́ли		зачуду́йте
Вони		зачудува́ли	зачуду́ють	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. мин. ч.	зачудува́вши
Дієприкм. пас. мин. ч.	зачудо́ваний
Безособова форма	зачудо́вано

за-чу-ду-ва́-ти

Префікс: за-; корінь: -чуд-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

дуже дивувати ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Почув новину, і таку, що аж зачудувала його Ярослав Гримайло
захоплювати, приємно вражати ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Невже тебе не зачудовує, як наш народ в труді росте? П. Г. Тичина

Найтісніша спорідненість
дієслова: зачудуватися

Від ??

дуже дивувати
Російська_ru: [[ Російська\|]] ^(ru)

захоплювати, приємно вражати