зачудувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я зачудува́в зачуду́ю  —
Ти зачудува́в
зачудува́ла
зачуду́єш зачуду́й
Він
Вона
Воно
зачудува́в
зачудува́ла
зачудува́ло
зачуду́є  —
Ми зачудува́ли зачуду́єм(о) зачуду́ймо
Ви зачудува́ли зачуду́йте
Вони зачудува́ли зачуду́ють  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч. зачудува́вши
Дієприкм. пас. мин. ч. зачудо́ваний
Безособова форма зачудо́вано

за-чу-ду-ва́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Префікс: за-; корінь: -чуд-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дуже дивувати [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Почув новину, і таку, що аж зачудувала його Ярослав Гримайло
  2. захоплювати, приємно вражати [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Невже тебе не зачудовує, як наш народ в труді росте? П. Г. Тичина

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

дуже дивувати
  1. Російська|]] (ru)
захоплювати, приємно вражати

Джерела[ред.]