звікувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я звікува́в звіку́ю  —
Ти звікува́в
звікува́ла
звіку́єш звіку́й
Він
Вона
Воно
звікува́в
звікува́ла
звікува́ло
звіку́є  —
Ми звікува́ли звіку́єм(о) звіку́ймо
Ви звікува́ли звіку́йте
Вони звікува́ли звіку́ють  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч. звікува́вши
Дієприкм. пас. мин. ч. звіко́ваний
Безособова форма звіко́вано

зві-ку-ва́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Префікс: з-; корінь: -вік-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Шаблон:док. вікувати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Але що-ж , коли большевики відірвані від землі, жиють в брошурках і в хмарах, хотять укази диктувати тим, що звікували при праці на землі, і тою працею годували і годують тих хмарників, щ о видають для них укази паперові! Джерело — commons:Свобода._(Українська_газета_у_США)._1920._№063.pdf.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
  1. Російська|]] (ru)

Джерела[ред.]