зметикнути

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		зметикну́в	зметикну́	—
Ти		зметикну́в зметикну́ла	зметикне́ш	зметикни́
Він Вона Воно		зметикну́в зметикну́ла зметикну́ло	зметикну́ть	—
Ми		зметикну́ли	зметикне́м(о)	зметикні́м(о)
Ви		зметикну́ли		зметикні́ть
Вони		зметикну́ли	зметикну́ть	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.	зметикну́вши
Дієприкм. пас. мин. ч.	зметикну́тий
Безособова форма	—

зме-тик-ну́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2b. Відповідне дієслово недоконаного виду — зметикува́ти.

Префікс: з-; корінь: -метик-; суфікси: -н-у; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• • МФА: [zmeteˈknute]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ «Значить, якщо влетить, то точно за старе», – зметикнув хлопець, спинившись перед кабінетом директора з CPP. Макс Кідрук. «Бот». 3-тє видання, 2014.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від Шаблон:етимологія:медитація

Переклад

Список перекладів
Російськаru: сообразить (ru)