Українська
[ред.]

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		знаціоналізува́в	знаціоналізу́ю	—
Ти		знаціоналізува́в знаціоналізува́ла	знаціоналізу́єш	знаціоналізу́й
Він Вона Воно		знаціоналізува́в знаціоналізува́ла знаціоналізува́ло	знаціоналізу́є	—
Ми		знаціоналізува́ли	знаціоналізу́єм(о)	знаціоналізу́ймо
Ви		знаціоналізува́ли		знаціоналізу́йте
Вони		знаціоналізува́ли	знаціоналізу́ють	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. мин. ч.	знаціоналізува́вши
Дієприкм. пас. мин. ч.	знаціоналізо́ваний
Безособова форма	знаціоналізо́вано

зна-ці-о-на-лі-зу-ва́-ти

Префікс: з-; корінь: -націоналіз-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

док. націоналізувати. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Поле знаціоналізували совєти, а в хаті, призначеній на старші роки, не довелося жити , 1977 // «Свобода» Джерело — http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1977/Svoboda-1977-122.pdf.

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: [[ Російська\|]] ^(ru)

Українська[ред.]