когерентний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина | множина | ||
---|---|---|---|---|
чол. р. | сер. р. | жін. р. | ||
Н. | когере́нтний | когере́нтне | когере́нтна | когере́нтні |
Р. | когере́нтного | когере́нтного | когере́нтної | когере́нтних |
Д. | когере́нтному | когере́нтному | когере́нтній | когере́нтним |
З. (іст./неіст.) | когере́нтного когере́нтний |
когере́нтне | когере́нтну | когере́нтних когере́нтні |
О. | когере́нтним | когере́нтним | когере́нтною | когере́нтними |
М. | когере́нтному когере́нтнім |
когере́нтному когере́нтнім |
когере́нтній | когере́нтних |
Прикметник, прикметникове відмінювання 1a.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те ж саме, що взаємопов'язаний ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі. форми:
- іменники: когерентність
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |