Українська

ко-ге-ре́нт-ність

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -когерент-; суфікси: -н -ість.

здатність до інтерференції, яку виявляють за певних умов хвилі, зокрема світлові. ◆ немає прикладів застосування.
1. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Особливо цікавим є його [Р. Алексі у «Теорія юридичної аргументації. Теорія раціонального дискурсу як теорія юридичного обґрунтування»] міркування стосовно необхідності цілісного підходу до юридичної аргументації та конструювання відповідної її моделі, в основу якої покладена ідея системної єдності або когерентності. Джерело — (з наук. літ-ри).

Найтісніша спорідненість
прикметники: когере́нтний

Від лат. kohaerenti – те, що знаходиться на зв’язку

Список перекладів