лагодити
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | лаго́дю | лаго́див | лаго́джу | — |
| Ти | лаго́диш | лаго́див лаго́дила | лаго́диш | лаго́дь |
| Він Вона Воно |
лаго́дить | лаго́див лаго́дила лаго́дило | лаго́дить | — |
| Ми | лаго́дим (лаго́димо) | лаго́дили | лаго́дим(о) | лаго́дьм(о) |
| Ви | лаго́дите | лаго́дили | лаго́дьте | |
| Вони | лаго́дять | лаго́дили | лаго́дять | — |
| Дійсн. дієприкм. мин. ч. | лаго́джений | |||
| Дієприсл. мин. ч. | ||||
| Дієприкм. пас. мин. ч. | лаго́дивши | |||
| Безособова форма | — | |||
лагодити (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a.
Корінь: -лагод-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
[ред.]
Семантичні властивості
[ред.]
Значення
[ред.]- порати. (про ). [≈ 1][▲ 1] ◆ Поки Параска слала постїль, а далї лагодила вечерю і поки нарештї скінчила ся вечеря, Андрій Петренко увесь цей час ходив по своїй кімнатї та все міркував. Школиченко М., «Між народ» Джерело — commons:Часопис_Зоря._1894._14.pdf.
- Синоніми
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Переклад
[ред.]| Список перекладів | |