набути

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  мин. майб. наказ.
Я набу́в набу́ду —
Ти набу́в
набу́ла́ 		набу́деш набу́дь
Він
вона
воно 		—
Ми набу́ли́ набу́дем(о) набу́дьмо
Ви набу́ли́ набу́дете набу́дьте
Вони набу́ли́ набу́дуть —
Дієприкм.
Дієприкм. пас. набу́тий
Дієприсл.
Безособова форма набу́то

на-бу́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни ^a/c.

Префікс: на-; корінь: -бу-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ↑ ?

Антоніми

  1. ↑ ?

Гіпероніми

  1. ↑ ?

Гіпоніми

  1. ↑ ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Статтю слід доробити.

Це незавершена стаття. Ви можете допомогти проекту, виправивши й доповнивши її.
Належить уточнити:

  • вимову
  • семантику
  • етимологію
  • переклад
(Див. Вікісловник:Довідка).
Отримано з https://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=набути&oldid=525703