Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	неіму́нний	неіму́нне	неіму́нна	неіму́нні
Р.	неіму́нного	неіму́нного	неіму́нної	неіму́нних
Д.	неіму́нному	неіму́нному	неіму́нній	неіму́нним
З. (^іст./_неіст.)	неіму́нного (іcт.) неіму́нний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	неіму́нне	неіму́нну	неіму́нних (іст.) неіму́нні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	неіму́нним	неіму́нним	неіму́нною	неіму́нними
М.	неіму́ннім неіму́нному	неіму́ннім неіму́нному	неіму́нній	неіму́нних

не-і-му́н-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: не-; корінь: -імун-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

мед. з відсутнім імунітетом. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Накопичення значної кількості неімунних дітей призвело до виникнення в 1991 — 97 роках епідемії дифтерії в більшості республік колишнього Радянського Союзу. Джерело — (з газети).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: [[ Російська\|]] ^(ru)

неімунний