імунітет

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. імуніте́т імуніте́ти
Р. імуніте́ту імуніте́тів
Д. імуніте́тові
імуніте́ту
імуніте́там
З. імуніте́т імуніте́ти
Ор. імуніте́том імуніте́тами
М. на/в імуніте́ті на/в імуніте́тах
Кл. імуніте́ту* імуніте́ти*

і-му-ні-те́т

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -імун-; суфікс: -ітет-; закінчення:

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. мед., біол. несприйнятливість організму до збудників заразних хвороб, до отруєння; стійкість організму проти зараження, отруєння
    ◆ Несприйнятливість до проникнення паразитів, до дії їх отруйних продуктів і взагалі до дії чужорідних речовин, що потрапляють в організм, зветься імунітетом. , «Наука і життя, 9», 1956 р.
    ◆ Людина, що перенесла інфекцію, стає несприйнятливою до повторного зараження — набуває активного імунітету. , «Підручник дезінфекції», 1953 р.
  2. юр. звільнення дипломатичних працівників від деяких правових норм тієї держави, в якій вони акредитовані
    ◆ На працівників торгпредства … не можуть не поширюватися ті самі дипломатичні привілеї та імунітети, якими користуються відповідальні категорії співробітників посольств. , «Радянська Україна, 8.II», 1962 р.

Синоніми[ред.]

  1. несприйнятливість, резистентність
  2. недоторканність

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

  1. лімфоцити

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Запозичення з німецької мови; нім. immun «несприйнятливий; недоторканний», Immunität, immunisieren походять від лат. immūnis «вільний від обов'язків, повинностей» (immūnitās «звільнення від повинностей»), утвореного заперечною часткою in- (>im-) «не-» та іменником mūnia (<moenia) «обов'язки, заняття», спорідненого з дінд. máyatē «міняє», псл. měna, укр. мі́на, міня́ти. — СІС 278; Шанский ЭСРЯ II 7, 56—57; ССРЛЯ 5, 305; Kopaliński 419; Klein 774; Walde—Hofm. I 255,683. — Див. ще міна. — Пор. амуніція, комуна.


Переклад[ред.]

Джерела[ред.]