номінативно-вказівний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | номінати́вно-вказівни́й | номінати́вно-вказівна́ | номінати́вно-вказівне́ | номінати́вно-вказівні́ |
| Р. | номінати́вно-вказівно́го | номінати́вно-вказівно́ї | номінати́вно-вказівно́го | номінати́вно-вказівни́х |
| Д. | номінати́вно-вказівно́му | номінати́вно-вказівні́й | номінати́вно-вказівно́му | номінати́вно-вказівни́м |
| З. | номінати́вно-вказівно́го номінати́вно-вказівний |
номінати́вно-вказівну́ | номінати́вно-вказівне́ | номінати́вно-вказівни́х номінати́вно-вказівні́ |
| О. | номінати́вно-вказівни́м | номінати́вно-вказівно́ю | номінати́вно-вказівни́м | номінати́вно-вказівни́ми |
| М. | номінати́вно-вказівно́му номінати́вно-вказівні́м |
номінати́вно-вказівні́й | номінати́вно-вказівні́м номінати́вно-вказівно́му |
номінати́вно-вказівни́х |
но-мі-на-ти́в-но-вка-зів-ни́й
Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1b.
Корінь: -номінатив-; суфікс: -н; інтерфікс: -о-; корінь: -вказів-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- лінгв. що стосується {{{1}}}, зв’язаний з ним номінації та вказування. ◆ …у випадку фіксування об’єктивного типу семантичної орієнтації номінативно-вказівної прислівникової одиниці, вона автоматично кваліфікується як фігурант Далекої Периферії. Грачова А. В., «Темпоральні прислівники в різносистемних мовах: структура, семантика, функції (на м-лі англійської, італійської, української мов)», 2019
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |