номінація

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	номіна́ція	номіна́ції
Р.	номіна́ції	номіна́цій
Д.	номіна́ції	номіна́ціям
З.	номіна́цію	номіна́ції
Ор.	номіна́цією	номіна́ціями
М.	номіна́ції	номіна́ціях
Кл.	номіна́ціє*	номіна́ції*

но-мі-на́-ці-я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -номінац-; суфікс: -і; закінчення: -я.

Вимова

• МФА : [nɔmʲiˈnɑt͡sʲijɐ] (одн.), [nɔmʲiˈnɑt͡sʲiji] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. те ж саме, що називання. ◆ Номінація явищ матеріальної культури як предмет лінгвістичного опису
2. творення і надання назв фрагментам дійсності ◆ немає прикладів застосування.
3. результат цього процесу, тобто сама назва. ◆ немає прикладів застосування.
4. на фестивалях, конкурсах — категорія осіб, творів, з-поміж яких журі обирає кращих ◆ немає прикладів застосування.

Холоніми

1. —
2. номен
3. номен
4. конкурс, фестиваль

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• теорія номінації

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: номінант прикметники: номінаційний дієслова: номінувати, номінуватися

Етимологія

Від ??

Переклад

називання
Англійськаen: nomination (en) Російськаru: номинация (ru) жін.

творення і надання назв фрагментам дійсності
Польськаpl: nazewnictwo (pl) сер.

результат цього процесу, тобто сама назва

категорія осіб, творів, з-поміж яких журі обирає кращих
Польськаpl: nominacja (pl) жін.

Джерела

• Словник УЛІФ: номінація