Українська

но-мі-на́-ці-я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -номінац-; суфікс: -і; закінчення: -я.

те ж саме, що називання. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Номінація явищ матеріальної культури як предмет лінгвістичного опису
творення і надання назв фрагментам дійсності ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
результат цього процесу, тобто сама назва. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
на фестивалях, конкурсах — категорія осіб, творів, з-поміж яких журі обирає кращих ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: номінант прикметники: номінаційний дієслова: номінувати, номінуватися

Від ??

називання
Англійська_en: nomination ^(en) Російська_ru: номинация ^(ru) жін.

творення і надання назв фрагментам дійсності
Польська_pl: nazewnictwo ^(pl) сер.

результат цього процесу, тобто сама назва

категорія осіб, творів, з-поміж яких журі обирає кращих
Польська_pl: nominacja ^(pl) жін.