обізнаний

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	обі́знаний	обі́знане	обі́знана	обі́знані
Р.	обі́знаного	обі́знаного	обі́знаної	обі́знаних
Д.	обі́знаному	обі́знаному	обі́знаній	обі́знаним
З. (іст./неіст.)	обі́знаного (іcт.) обі́знаний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	обі́знане	обі́знану	обі́знаних (іст.) обі́знані (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	обі́знаним	обі́знаним	обі́знаною	обі́знаними
М.	обі́знанім обі́знаному	обі́знанім обі́знаному	обі́знаній	обі́знаних

о-бі-зна́-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: обі-; корінь: -зна-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА : [ɔbʲiznɐnei̯] (одн.)  вимова^{?, файл} [oˈbʲiznɐnei̯] (мн.)   вимова^{?, файл}
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який знається на чому-небудь, добре ознайомлений з чимось. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

1. компетентний

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: осведомлённый (ru)

Джерела

• Словник УЛІФ: обізнаний
• Обізнаний // Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1970—1980.