Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	околотю	околотив	около́чу	—
Ти	околотиш	околотив околотила	околотиш	околоть
Він Вона Воно	околотить	околотив околотила околотило	околотить	—
Ми	околотим (околотимо)	околотили	околотим(о)	околотьм(о)
Ви	околотите	околотили		околотьте
Вони	околотять	околотили	околотять	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	около́чений
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.	околотивши
Безособова форма	—

околотити (не зазначено розбиття на склади)

Корінь: -околот-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

розм. обмолотити снопи, не розв'язуючи їх. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: околот дієслова: околотувати дієприкметники: околотований

Від ??

Список перекладів