ортологічний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | ортологі́чний | ортологі́чна | ортологі́чне | ортологі́чні |
| Р. | ортологі́чного | ортологі́чної | ортологі́чного | ортологі́чних |
| Д. | ортологі́чному | ортологі́чній | ортологі́чному | ортологі́чним |
| З. | ортологі́чного (іcт.) ортологі́чний (неіст.) |
ортологі́чну | ортологі́чне | ортологі́чних (іст.) ортологі́чні (неіст.) |
| О. | ортологі́чним | ортологі́чною | ортологі́чним | ортологі́чними |
| М. | ортологі́чнім ортологі́чному |
ортологі́чній | ортологі́чнім ортологі́чному |
ортологі́чних |
ор-то-ло-гі́чн-ий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -ортолог-; суфікс: -ічн-; закінчення: -ий
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- здатний чітко передавати думку. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??