орфографічно-пунктуаційний

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. орфографі́чно-пунктуаці́йний орфографі́чно-пунктуаці́йна орфографі́чно-пунктуаці́йне орфографі́чно-пунктуаці́йні
Р. орфографі́чно-пунктуаці́йного орфографі́чно-пунктуаці́йної орфографі́чно-пунктуаці́йного орфографі́чно-пунктуаці́йних
Д. орфографі́чно-пунктуаці́йному орфографі́чно-пунктуаці́йній орфографі́чно-пунктуаці́йному орфографі́чно-пунктуаці́йним
З. орфографі́чно-пунктуаці́йного (іcт.)
орфографі́чно-пунктуаці́йний (неіст.)
орфографі́чно-пунктуаці́йну орфографі́чно-пунктуаці́йне орфографі́чно-пунктуаці́йних (іст.)
орфографі́чно-пунктуаці́йні (неіст.)
О. орфографі́чно-пунктуаці́йним орфографі́чно-пунктуаці́йною орфографі́чно-пунктуаці́йним орфографі́чно-пунктуаці́йними
М. орфографі́чно-пунктуаці́йнім
орфографі́чно-пунктуаці́йному
орфографі́чно-пунктуаці́йній орфографі́чно-пунктуаці́йнім
орфографі́чно-пунктуаці́йному
орфографі́чно-пунктуаці́йних

ор-фо-гра-фі́ч-но-пун-кту-а-ці́й-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -орфограф-; суфікс: -ічн; інтерфікс: -о-; корінь: -пунктуацій-; суфікс: ; закінчення: -ий.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. лінгв. що стосується орфографії та пунктуації, зв’язаний з ними. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

орфографія
пунктуація

Етимологія[ред.]

Від орфографічно… + пунктуаційний

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]