осоружний

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. осору́жний осору́жна осору́жне осору́жні
Р. осору́жного осору́жної осору́жного осору́жних
Д. осору́жному осору́жній осору́жному осору́жним
З. осору́жного (іcт.)
осору́жний (неіст.)
осору́жну осору́жне осору́жних (іст.)
осору́жні (неіст.)
О. осору́жним осору́жною осору́жним осору́жними
М. осору́жнім
осору́жному
осору́жній осору́жнім
осору́жному
осору́жних

о-со-ру́ж-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -осоруж-; суфікс: ; закінчення: -ий.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. остогидлий, немилий. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Страшно і подумать, як з немилим чоловіком весь вік жити, як нелюба миловати, як осоружного любити. Котляревський, «Наталка Полтавка»

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]