Перейти до вмісту

осоружний

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відм. однина множина
чол. р. сер. р. жін. р.
Н. осору́жний осору́жне осору́жна осору́жні
Р. осору́жного осору́жного осору́жної осору́жних
Д. осору́жному осору́жному осору́жній осору́жним
З. (іст./неіст.) осору́жного (іcт.)
осору́жний (неіст.)
{{{з (чол, неіст)}}}
осору́жне осору́жну осору́жних (іст.)
осору́жні (неіст.)
{{{з (мн, неіст)}}}
О. осору́жним осору́жним осору́жною осору́жними
М. осору́жнім
осору́жному
осору́жнім
осору́жному
осору́жній осору́жних

о-со-ру́ж-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -осоруж-; суфікс: ; закінчення: -ий.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. остоги́длий, неми́лий. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Страшно і подумать, як з немилим чоловіком весь вік жити, як нелюба миловати, як осоружного любити. Котляревський, «Наталка Полтавка»
Синоніми
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
Гіпоніми
  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]