осоружний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | осору́жний | осору́жна | осору́жне | осору́жні |
Р. | осору́жного | осору́жної | осору́жного | осору́жних |
Д. | осору́жному | осору́жній | осору́жному | осору́жним |
З. | осору́жного (іcт.) осору́жний (неіст.) |
осору́жну | осору́жне | осору́жних (іст.) осору́жні (неіст.) |
О. | осору́жним | осору́жною | осору́жним | осору́жними |
М. | осору́жнім осору́жному |
осору́жній | осору́жнім осору́жному |
осору́жних |
о-со-ру́ж-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -осоруж-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- остогидлий, немилий. [≈ 1] ◆ Страшно і подумать, як з немилим чоловіком весь вік жити, як нелюба миловати, як осоружного любити. Котляревський, «Наталка Полтавка»
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |