пилкувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		пилкува́в	пилку́ю	—
Ти		пилкува́в пилкува́ла	пилку́єш	пилку́й
Він Вона Воно		пилкува́в пилкува́ла пилкува́ло	пилку́є	—
Ми		пилкува́ли	пилку́єм(о)	пилку́ймо
Ви		пилкува́ли		пилку́йте
Вони		пилкува́ли	пилку́ють	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. мин. ч.	пилкува́вши
Дієприкм. пас. мин. ч.	пилко́ваний
Безособова форма	пилко́вано

пил-ку-ва́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -пилк-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [pelkʊˈu̯ɑte]
•  вимова^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Пилкувати

Пилкувати

Значення

1. виділяти пилок. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: пилкування

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів