Українська

	мин.	майб.	наказ.
Я	повидрю́чувався (-сь)	повидрю́чуюся (-сь)	—
Ти	повидрю́чувався (-сь) повидрю́чувалася (-сь)	повидрю́чуєшся	повидрю́чуйся (-сь)
Він вона воно	повидрю́чувався (-сь) повидрю́чувалася (-сь) повидрю́чувалося (-сь)	повидрю́чується	—
Ми	повидрю́чувалися (-сь)	повидрю́чуєм(о)ся (-мось)	повидрю́чуймося (-сь)
Ви	повидрю́чувалися (-сь)	повидрю́чуєтеся (-сь)	повидрю́чуйтеся (-тесь)
Вони	повидрю́чувалися (-сь)	повидрю́чуються	—
Дієприкм.
Дієприкм. пас.
Дієприсл.	повидрю́чувавшись
Безособова форма

по-вид-рю́-чу-ва-ти-ся

Дієслово, доконаний вид, зворотне, неперехідне, перша дієвідміна (тип дієвідміни 2a).

Префікси: по-ви-; корінь: -дрюч-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

вимова^{?, файл}

розм. почати видрючуватися. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ японська їжа в Україні має дуже обмежений попит: це так — повидрючуватися вмінням їсти за допомогою двох бамбукових паличок.

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: [[ Російська\|]] ^(ru)