подиктувати
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | подиктува́в | подикту́ю | — | |
Ти | подиктува́в подиктува́ла | подикту́єш | подикту́й | |
Він Вона Воно |
подиктува́в подиктува́ла подиктува́ло | подикту́є | — | |
Ми | подиктува́ли | подикту́єм(о) | подикту́ймо | |
Ви | подиктува́ли | подикту́йте | ||
Вони | подиктува́ли | подикту́ють | — | |
Дійсн. дієприкм. мин. ч. | — | |||
Дієприсл. мин. ч. | подиктува́вши | |||
Дієприкм. пас. мин. ч. | подикто́ваний | |||
Безособова форма | подикто́вано |
по-дик-ту-ва́-ти
Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Префікс: по-; корінь: -дикт-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- вчинити дію, виражену дієсловом диктувати; провести деякий час, здійснюючи таку дію. ◆ Ноги тільки виконують те, що їм згадані інстанції подиктують. Джерело — http://ukrweekly.com/archive/pdf1/1955/The_Ukrainian_Weekly_1955-19.pdf.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Сторінки, що містять шаблон із кількома значеннями одного й того ж параметра
- Українські лексеми
- Українські дієслова
- Доконаний вид
- Перехідні дієслова
- Дієслова, дієвідміна 2a
- Українські слова з префіксом по-
- Українські слова з суфіксом -ува
- Українські слова морфемної будови слова pr-R-s-f
- Дієслова дистрибутивного способу дії
- Слова з 11 букв/uk
- Латинізми/uk