поодинокий

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відм. однина множина
чол. р. сер. р. жін. р.
Н. поодино́кий поодино́ке поодино́ка поодино́кі
Р. поодино́кого поодино́кого поодино́кої поодино́ких
Д. поодино́кому поодино́кому поодино́кій поодино́ким
З. (іст./неіст.) поодино́кого
поодино́кий
поодино́ке поодино́ку поодино́ких
поодино́кі
О. поодино́ким поодино́ким поодино́кою поодино́кими
М. поодино́кому
поодино́кім
поодино́кому
поодино́кім
поодино́кій поодино́ких

по-о-ди-но́-ки·й

Прикметник, прикметникове відмінювання 1a.

Префікс: по-; корінь: -один-; суфікс: -ок; закінчення: -ий.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
  1. ?
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
  1. ?
Гіпоніми
  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Похідне утворення від одинокий, див.

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]