одинокий

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	одино́кий	одино́ка	одино́ке	одино́кі
Р.	одино́кого	одино́кої	одино́кого	одино́ких
Д.	одино́кому	одино́кій	одино́кому	одино́ким
З.	одино́кого (іcт.) одино́кий (неіст.)	одино́ку	одино́ке	одино́ких (іст.) одино́кі (неіст.)
О.	одино́ким	одино́кою	одино́ким	одино́кими
М.	одино́кім одино́кому	одино́кій	одино́кім одино́кому	одино́ких

о-ди-но́к-ий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -одинок-; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який міститься, розташований і т. ін. окремо, ізольовано від інших, подібних до себе ◆ немає прикладів застосування.
2. який відбувається, сприймається і т. ін. відірвано, ізольовано ◆ немає прикладів застосування.
3. який не має сім'ї, рідних; самотній ◆ немає прикладів застосування.
4. який не має друзів, близьких, однодумців; чужий у певному середовищі ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. самотній, самітний
2. поодинчий
3. самітний
4. самий, dem самісінький

Антоніми

1. —
2. —
3. —
4. —

Гіпоніми

1. —
2. —
3. —
4. —

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: одинокість; одинак, одиниця прислівники: одиноко

Етимологія

Від ??

Переклад

який міститься, розташований і т. ін. окремо, ізольовано від інших, подібних до себе
Англійськаen: solitary (en), lonely (en); поет. lone (en) Німецькаde: einsam (de), vereinsamt (de) Російськаru: одинокий

який відбувається, сприймається і т. ін. відірвано, ізольовано

який не має сім'ї, рідних; самотній
Англійськаen: single (en), unmarried (en) Німецькаde: unverheirated (de), ledig (de); alleinstehend (de)

який не має друзів, близьких, однодумців; чужий у певному середовищі

Джерела

• Словник УЛІФ: одинокий

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Им.	одино́кий	одино́кая	одино́кое	одино́кие
Р.	одино́кого	одино́кой	одино́кого	одино́ких
Д.	одино́кому	одино́кой	одино́кому	одино́ким
В.	одино́кого одино́кий	одино́кую	одино́кое	одино́ких одино́кие
Тв.	одино́ким	одино́кой	одино́ким	одино́кими
Пр.	одино́ком	одино́кой	одино́ком	одино́ких
Коротка	-	-	-	-

о-ди-но́к-ий

Прикметник, ад'єктивне відмінювання 3aX~.

Корінь: -одинок-; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: []
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. одинокий (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??