попозувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		попозува́в	попозу́ю	—
Ти		попозува́в попозува́ла	попозу́єш	попозу́й
Він Вона Воно		попозува́в попозува́ла попозува́ло	попозу́є	—
Ми		попозува́ли	попозу́єм(о)	попозу́ймо
Ви		попозува́ли		попозу́йте
Вони		попозува́ли	попозу́ють	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. мин. ч.	попозува́вши
Дієприкм. пас. мин. ч.	попозо́ваний
Безособова форма	попозо́вано

по-по-зу-ва́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Префікс: по-; корінь: -поз-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [pɔpɔzʊˈu̯ɑte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. вчинити дію, виражену дієсловом позувати; провести деякий час, здійснюючи таку дію . ◆ Жінка Ярославського в білій сітці попозувала на розкішній яхті у Франції. Джерело — tabloid.pravda.com.ua.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: попозировать (ru)