попозувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я попозува́в попозу́ю  —
Ти попозува́в
попозува́ла
попозу́єш попозу́й
Він
Вона
Воно
попозува́в
попозува́ла
попозува́ло
попозу́є  —
Ми попозува́ли попозу́єм(о) попозу́ймо
Ви попозува́ли попозу́йте
Вони попозува́ли попозу́ють  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч. попозува́вши
Дієприкм. пас. мин. ч. попозо́ваний
Безособова форма попозо́вано

по-по-зу-ва́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Префікс: по-; корінь: -поз-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. вчинити дію, виражену дієсловом позувати; провести деякий час, здійснюючи таку дію. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Жінка Ярославського в білій сітці попозувала на розкішній яхті у Франції. Джерело — tabloid.pravda.com.ua.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]