порідіти

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  мин. майб. наказ.
Я поріді́в поріді́ю
Ти поріді́в
поріді́ла
поріді́єш поріді́й
Він
вона
воно
Ми поріді́ли поріді́єм(о) поріді́ймо
Ви поріді́ли поріді́єте поріді́йте
Вони поріді́ли поріді́ють
Дієприкм.
Дієприкм. пас. поріді́лий
Дієприсл.
Безособова форма

по-рі-ді́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, перша дієвідміна (тип дієвідміни 1a). Відповідне дієслово недоконаного виду — рідіти.

Префікс: по-; корінь: -рід-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. стати менш густим, щільним, численним. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Парк помітно порідів, алеї були укриті іржавим листом. П. Кочура

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]