порідіти

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	мин.	майб.	наказ.
Я	поріді́в	поріді́ю	—
Ти	поріді́в поріді́ла	поріді́єш	поріді́й
Він вона воно			—
Ми	поріді́ли	поріді́єм(о)	поріді́ймо
Ви	поріді́ли	поріді́єте	поріді́йте
Вони	поріді́ли	поріді́ють	—
Дієприкм.
Дієприкм. пас.	поріді́лий
Дієприсл.
Безособова форма

по-рі-ді́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, перша дієвідміна (тип дієвідміни 1a). Відповідне дієслово недоконаного виду — рідіти.

Префікс: по-; корінь: -рід-; суфікс: -і; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. стати менш густим, щільним, численним. ◆ Парк помітно порідів, алеї були укриті іржавим листом. П. Кочура

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: порідіти
• Український лінгвістичний портал